П’ятниця, 21 Червня, 2024

Все, що ви не знали про Гамбург. Історія міста

Європу вважають колискою історії та культури світу. Кожне її місто зробило свій внесок у написання хронології цієї частини світу. Історія Німеччини сповнена важких моментів. Колись вона стала колискою людської жорстокості. Її міста носили на собі важку ношу нацизму. Але, незважаючи на це, і в країні, і в містах є свої позитивні моменти.

Гамбург – північне місто Німеччини та найбільш населене не столичне місто Європейського союзу. У нього є своя цікава історія. Більше на сайті hamburgfuture.

Під крилом Карла Великого

Неодноразово археологи біля сучасного Гамбурга знаходили останки древніх поселень. Найстаріші із них датуються V-VI століттями нашої ери. Цей часовий період ще називають епохою Великого переселення народів. У сучасному центрі Гамбурга було знайдено сліди стародавніх жител північно-альбінських саксів.

Поселення, яке згодом стало Гамбургом, виникло у гирлі Альстера. У 808 році імператор Карл Великий наказав побудувати фортецю Хаммабург. Це була військова фортеця. Її першорядною метою був захист від нападів західних слов’ян. Про походження назви міста історики довго сперечалися. Висунули кілька теорій, і кожен вибрав ту, з якою був більше згодний.

У 810 році фортеця була частково зруйнована під час битви з вельцями. 834 року там заснували резиденцію архієпископа. Але фортеця все одно систематично зазнавала нападів ворогів. Розвиток торгівлі на півночі від Європи вплинув на розвиток Гамбурга. Ельба стала важливою транспортною артерією. 1189 року імператор Фрідріх I Барбароса виділив Гамбург торговими привілеями. Їм надали можливість стягувати торгове мито. Усі торгові судна, які йшли по Ельбі через Гамбург, платили гроші. І це вплинуло на розвиток гамбурзького порту. Це дозволило йому увійти до Ганзейського союзу. Гамбург став важливим портом на Північному морі. Через його порти перевозили тканини, зерно, хутра, ліс, рибу тощо.

Вільність Гамбург отримав у 1510 році. Він пішов з-під імператорської влади і став процвітати, як окреме місто. З цього розпочався період його самоврядування. Відкриття Америки та прокладання морських шляхів до Азії, стало величезним поштовхом для розвитку Гамбурга та остаточного перетворення його на велике місто Європи.

Головним торговим конкурентом Гамбурга була Альтона. Він також був портовим містом і розташовувався на березі Ельби із західного боку Гамбурга. Альтона належав Данії.

Гамбург неодноразово зазнав нападів ворожих військ. У свій час він був частиною Французької імперії до 1814 року. 1871 року Німеччина стала єдиною країною, а Гамбург «морською брамою у світ». Через гамбурзький порт проходила половина всього німецького експорту та імпорту. Кільський канал додатково збільшив статус міста. Прямий зв’язок з Балтійським морем був вигідний всій країні. Це зробило порт Гамбурга унікальним місцем.

З 1860 року в Німеччині почався промисловий бум. Гамбург він не оминув. Через це місто почало розростатися. Сусідні містечка та села приєднувалися до нього. 1900 року населення Гамбурга перевищило мільйон жителів. У 1937 році вийшов новий закон, який окреслив нові межі міста. До них віднесли Альтона, Бергедорф та інші.

Під час Другої світової війни місто сильно постраждало. Англо-американські війська з повітря бомбардували його. Внаслідок військової операції «Гоморра» у місті спалахнула пожежа.

Захисниця міста Свята Марія

Спочатку місто замислювали, як велику портову точку. Його назва перекладається із саксонської, як «фортеця на березі». І все завдяки річці Ельба.

Перший герб міста з’явився лише у XII столітті. Він був зображенням міської стіни з зубцями і три вежі над стіною. У вісімнадцятому сторіччі фон був білого кольору, а башти червоного. Це було символом сили та могутності. Захисницею міста була Діва Марія. Її символічно теж увіковічнили на першому міському гербі та над кожною міською брамою. Всі, хто приїжджав до Гамбурга відразу розуміли, що місто живе під заступництвом Святої Марії.

Міський прапор затвердили у 1834 році. Зовні він виглядав як перший герб. Гамбург має ще й морський прапор. Його використовують усі державні організації, які мають справу з мореплавством. До зображення міського муру додали якір. 1999 року Гамбург створив свій фірмовий знак-лого — відкриті міські ворота та сині хвилі знизу. Знак відкритої душі гамбуржців та їхня морська доля.

До популяризації гімну міста доклав руку відомий німецький композитор Альфред Метфессел. На його честь навіть назвали вулицю в районі Еймсбюттель – Метфессельштрассе. Він заснував співочу спілку, яка вперше і виконала гімн міста. Сам гімн написав Берман. Але він був надто довгим, і його вкоротили для комфортнішого виконання. Під час міських гулянь та значних подій, гімн виконують із міської ратуші.

Німецька Венеція

Географічне розміщення міста зробило його привабливим місцем для туристів. Гамбург розташовується на двох берегах річки Ельба. Крім Ельба, гамбуржці ще милуються притоками Альстра та Білле. Через це у місті є понад сотня мостів. Як транспортних, так і маленьких пішохідних та туристичних. Також для комфорту під Ельбою є тунелі.

Природній ландшафт представлений гоїстою. Це горбиста низовина з піщаних та садових порід. Географи погоджуються, що їх утворив природний льодовик у період його сходження.

Сусідить Гамбург із землями Шлезвіг-Гольштейн та Нижньою Саксонією.

Земельний поділ та промислове життя

Німеччина поділяється на федеральні землі. Одна з яких – федеральна земля Гамбург. Своєю чергою він ділиться на сім районів та 105 кварталів.

Більшість гамбуржців є лютеранами. Це найбільша лютеранська деномінація на півночі Німеччини. У місті та по всій федеральній землі багато лютеранських церков. Є навіть українські греко-католицькі храми, православні церкви та інші. У Гамбурзі знаходиться Центральна мечеть та Ісламський центр. Релігійна особливість Гамбурга полягає у наявності давньої юдейської громади.

Пік чисельності населення Гамбурга досяг свого піку у 1964 році та склав 1,9 млн жителів. У середньому лише 15% населення має іноземне громадянство. Більшість належить гамбуржцям із турецьким громадянством.

Навіть у XXI столітті Гамбурзький порт залишається важливою частиною промислового розвитку та зовнішнього вигляду міста. Але це далеко не все про його промислове життя. Один дуже цікавий факт про місто – Гамбург є важливим пунктом цивільної аерокосмічної промисловості. У місті розташований завод Airbus. Там працює близько 13 тисяч людей. У рівній мірі розвинено машинобудування, легка промисловість та поліграфія. Великі транснаціональні корпорації також розмістили свої офіси біля Гамбурга.

Міський транспорт представлений усіма загальноприйнятими засобами пересування. Найбільше розвинені поїзди. Гамбуржці навіть розробили спеціальні квитки згідно з планами городян та призначеннями маршруту.

Культурне життя

Руйнування у 1943 році були значними. Але у місті все одно збереглися приклади стародавньої архітектури. Центр міста, що знаходиться в місці впадання річок Альстра та Ельба, умовно поділяеться на Старе та Нове місто – Альштадт і Нейштадт відповідно. Головною визначною пам’яткою є міська Ратуша. Архітекторам цікаво побачити житлові будинки XVII-XVIII століть та старовинні церкви.

Центром нічного життя є вулиця Репербан. Нічні клуби Репербан допомогли The Beatles розпочати шлях до світової слави. До списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесли Шпайхерштадт — найбільший у світі складський район. Він розташований у гавані Гамбурга.

У місті близько 60 музеїв, які розкривають усі сторони історії та мистецтва. Багато експозицій тісно пов’язані з Гамбургом.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.