Найвідоміша виправна установа Німеччини — в’язниця “Santa Fu”. Офіційно вона відома як “Justizvollzugsanstalt Fuhlsbüttel”. Виправна установа спершу була у Гамбурзі-Фульсбюттелі, а після зміни кордонів розташувалась у Гамбурзі-Ольсдорфі. Далі на hamburgfuture
Про в’язницю знають всі місцеві мешканці, а також її історією цікавляться туристи. Вона відома не тільки своїм значенням у правовій системі міста, а й має трагічну історію, особливо жахливою у період правління нацистського режиму.
Історичні відомості
Сучасну забудову в’язниці здали в експлуатацію 15 серпня 1879 року. Проєкт її розробки та будівництва полягав у формуванні сучасної пенітенціарної системи. Вона створювалась за тогочасними архітектурними віяннями за принципом “паноптикуму” — це структура, що дозволяє дивитися за в’язнями та не бути поміченими.
Джерело: fuhlsbuettel.gedenkstaetten-hamburg.de
У в’язниці сучасності можна розміщувати 800 ув’язнених, а у минулому до 500 людей. У 1891 році будинок IV став притулком для 350 в’язнів жінок, а через рік сучасний будинок III став притулком для 115 неповнолітніх в’язнів. Трохи пізніше неформально виправний заклад стали називати “Santa Fu”. Ця назва утворилася з комбінації скорочення слів. Та реальність життя у в’язниці, на жаль, не була мирною.
Правління нацистів
У 1933 році у другому будинку створили концентраційний табір “KoLaFu”, який потім перемістили у IV будинок. Це стало жахливим місцем утримання жертв репресій нацистів та політичних в’язнів. Там катували євреїв, соціалістів та інших людей, які вважалися ворогами держави. За охорону табору відповідали члени СС й саме цей табір “KoLaFu” швидко став символом страждань, жахіть та смерті.
З жовтня 1944 року по лютий 1945 року частину будівель використовували як допоміжний концентраційний табір Ноєнгамму. Практично всіх заарештованих учасників руху опору у Гамбурзі відправляли у “KoLaFu”. Також туди потрапляли “Свідки Єгови”, незадоволенні нацистським правлінням люди, представники “вільної” молоді, а також ті, яких нацисти вважали асоціальними елементами та професійними злочинцями. Варто зазначити, що у період Другої світової війни туди відправляли й іноземців. До часу звільнення, у травні 1945 року, у в’язниці загинуло понад 200 людей — від жорстокого поводження, катувань, вбивств та самогубств. Цей період виявився страшною сторінкою історії, яка відображала важкі часи життя Гамбургу.
Сучасний стан в’язниці
Джерело: fuhlsbuettel.gedenkstaetten-hamburg.de
Після війни відбувалося велике реформування, щоб управління виправним закладом стало ознакою правової держави. У 60-х та 70-х роках XX століття Німеччину, зокрема Гамбург, сколихнули великі хвилі злочинності, тому до відомої в’язниці потрапляли кримінальні лідери, терористи, організатори гучних злочинів.
У сучасності “Santa Fu” вважається найбільшою в’язницею, а її інфраструктуру регулярно модернізують. Будівельні роботи забезпечують простір для програми ресоціалізації. У в’язниці є власна лікарня, виробництво товарів під брендом “Santa Fu”, спортивний клуб, що бере участь в окремих видах спорту. Також є команда з настільного тенісу та футбольна команда. Оскільки ув’язненим заборонено залишати територію, то проводяться лише домашні матчі.
Біля входу у виправний заклад розміщений меморіал концентраційного табору та в’язниці. На меморіальній дошці можна прочитати імена ув’язнених та вбитих. Виставка дає інформацію про концтабір та описує історію та їх опір. Відвідувачі також можуть побачити оригінальні предмети та реконструйовану камеру одинарного ув’язнення. “Santa Fu” символізує не тільки минулі трагічні події, а й світле майбутнє, яке прагнуть мати в’язні, пройшовши реабілітацію.
