Гамбург воістину вважають найкрасивішим містом Німеччини. І всьому винною схожість Гамбурга та Венеції. У місті понад сотня мостів. Від великих та транспортних, до маленьких та пішохідних.
Найстаріший міст Гамбурга – Золленбрюке, а найкрасивішим мостом гамбуржці вважають міст через Північну Ельбу. Чим вони відомі і за що їх так люблять гамбуржці? Більше на сайті hamburgfuture.
По сусідству з флотською вулицею
Золленбрюке збудували у 1633 році. Тоді під ним розташовувалася Гренінгерштрассе – вуличка старого міста. Місцеві її знали, як флотську вулицю.
За своєю назвою міст вдячний найближчій митниці. У 1355 році по сусідству з першою версією мосту розташовувалася митниця Schauenburger Zoll. Міські лорди запровадили тоді тарифну плату з іноземців за право ввезення у місто товарів. Цей процес регулювався Готторпським договором. Через таке сусідство місцеве населення дало кілька прізвиськ мосту — крановий міст, міст біля вагів. Після Другої світової війни, внаслідок масивних бомбардувань міста, деякі вулиці були сильно зруйновані. Мосту дивом вдалося вціліти. У 1950-х роках Золленбрюке став поєднувати Бродшранген і Бей-дер-Альтен-Борс на півночі, з вулицею Грімм на півдні.
Загальна довжина мосту складає 25 метрів. Основним матеріалом для його будівництва обрали пісковик. Спирається міст на три арки. Мости за старих часів будували з дотриманням архітектурного шику. Так Золленбрюке прикрасили кам’яним гербом Гамбургів. Він розташований з боку Ніколаїфліту.
Архітектурні особливості Золленбрюке
Архітектори прикрасили міст гарним поруччям та світильниками. Вони датуються XIX століттям. Одного разу міська влада вирішила розширити міст, щоб збільшити його пропускну спроможність. Вирішили зробити це за рахунок консолей, які відходили від мосту в сторони. Зміни провели у 1870-х роках. Після Другої світової війни розширення прибрали та мосту повернули первинний вигляд. Золленбрюке з того часу став виключно пішохідним мостом.
Його творці приділили велику увагу поруччям. Їх зробили із чавуну у стилі класицизму з канделябрами. З 1943 року їх зарахували до пам’яток архітектури. Відлили поручні у майстерні Девіда Крістофера Меттлеркампа. Скульптором виступив Отто Сигізмунд Рунґе. Відповідно до знайдених документів, їх виготовили у 1835 році.
Міст через Північну Ельбу – Нордер-Ельббрюккен
Цей міст вважають найкрасивішим у Гамбурзі. Його історія почалася ще 1870-го року. Тоді виникла потреба збудувати кілька мостів через Ельбу. У Гамбурзі є два рукави Ельби – північний та південний. Герман Лозе став проєктувальником нового мосту. Він мав великий досвід у будівництві залізничних мостів. Створення автомобільного мосту стало певним викликом для Лозі. 1887 року офіційно відкрили міст через Північну Ельбу.
Нордер-Ельббрюккен після Першої світової війни зміцнили. На той час навантаження на міст збільшилося, і його необхідно було зміцнювати. Нові опори підтримували вертикальне навантаження. Зовнішній вигляд мосту багато хто порівнює з казковим. І лише диво допомогло йому вціліти під час бомбардувань у Другу світову війну. Хоча багато будинків і будівель поблизу мосту було зруйновано. Протиставні війська планували підірвати його, оскільки він був важливим автомобільним мостом. Але завдяки діям генерал-майора Елвіна Вольца, будову змогли врятувати за хвилину до вибуху. Під арками цього мосту англійські танки пройшли після капітуляції міста. У 60-х роках міст розширили, оскільки автомобільний наплив знову зріс.
На Нордер-Ельббрюккен залишився старовинний знак та емблема Гамбурга. Тим самим зробивши його не тільки казково гарною будовою, а й історичною цінністю.
